01000, г. Киев,
ул. Предславинская, 34-Б, каб.201

Тел.: (044) 331 18 82
Моб.: (098) 592 35 80

gomeopat-clinic.com.ua
E-mail: gomeopat-clinic@bigmir.net

Вигодовування дітей раннього віку

Природне вигодовування немовлят

Вигодовування дітей першого року життя жіночим молоком у всі часи вважалось найбільш оптимальним видом вигодовування оскільки жіноче молоко унікально за своїми властивостями. Грудне вигодовування здійснює значний вплив і тому важливо і для дитини, і для матері.  За оцінками ВООЗ тільки виключно грудне вигодовування до шести місяців може знизити дитячу смертність на 10%.

Термін

Визначення

1. Природне вигодовування

- це такий вид вигодовування, при якому дитина в першому півріччі життя отримує тільки жіноче молоко або жіноче молоко і докорм, кількість якого менша 1/5 необхідної добової кількості їжі.

2. Докорм (догодовування)

Молочний продукт, який може вводитись в раціон дитини замість материнського молока.

3. Корективні добавки

Продукти, які вводяться в раціон дитини перших місяців життя з метою корекції нутрієнтного складу. Такими добавками може бути сік, фруктове пюре, яєчний жовток. Вони не враховуються в загальний об’єм їжі. Коректують кількість мінеральних речовин, що вводяться в організм дитини.

Жіноче молоко це унікальний продукт, створений природою для харчування немовлят, адекватний функціональним можливостям їх шлунково-кишкового тракту та має протекторні властивості дякуючи основним харчовим компонентам і захищає малюків на різних рівнях життєдіяльності.

Після народження в перші дні життя (5-6 днів) дитина споживає молозиво, з 6-го дня життя до 2-3 тижнів – перехідне молоко, а з 2-3 тижня – зріле жіноче молоко.

Молозиво клейка густа рідина, жовтого або сіро-жовтого кольору. Молозиво багате білком, жиром (в перші дні), молочного цукру дещо менше, ніж у зрілому молоці. Енергетична цінність молозива в перші дні найвища – 1500 ккал/л, на 5-6 день знижується до 700 ккал/л. Під мікроскопом можна побачити молозивні тільця – клітини округлої форми, наповнені жировими крапельками (лейкоцити в стадії жирового переродження). Містяться і мало змінені лейкоцити, здатні синтезувати імуноглобуліни та макрофаги з вираженою фагоцитарною активністю, що формує місцевий імунітет в кишечнику немовляти.

В перші дні білок представлений альбуміновими і глобуліновими фракціями, казеїн відсутній. Молозиво багате вітамінами, особливо вітамінами А, Е, В12, в 1,5 рази більше солей, порівнюючи із зрілим молоком. Вищезазначені особливості молозива забезпечують потужний захист немовляти від впливу несприятливих зовнішніх факторів в перші дні адаптації до нового середовища.

Вміст основних харчових компонентів (Б, Ж, В) та енергетична цінність молозива, зрілого жіночого молока порівняно з коров'ячим, представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Вміст білків, жирів, вуглеводів (г/л) в молозиві, зрілому жіночому та коров’ячому молоці, та енергетична цінність (ккал/л)

Види молока

Харчові компоненти (г/л)

Енергетична цінність (ккал/л)

Білки

Жири

Вуглеводи

Молозиво:

1-3 дні

5-6 дні

 

102-132

30-70

 

70-85

20-30

 

50-55

40-50

 

1400-1500

700-750

Зріле жіноче молоко

15

(11-15)

35

(35-45)

70

(65-70)

650

Коров’яче молоко

30

(28-30)

35

(32-35)

45

(40-45)

600

Доцільно в порівняльному аспекті представити коров’яче молоко, так як це основа харчування немовлят при відсутності жіночого молока.

 

Біологічна цінність та протекторні (захисні) особливості жіночого молока порівняно з коров'ячим.

І. Білковий компонент

1. Рівень білка в жіночому молоці в 2 рази нижче, ніж в коров'ячому.

2. Основна маса білка представлена альбуміно-глобуліновими фракціями. Казеїну в 4 рази менше.

3. Амінокислотний спектр відповідає амінокислотному спектру сироватки крові дитини і білки молока майже без метаболізації всмоктуються в кров’яне русло немовляти.

4. Білок багатий цистеїном, який являється 10-ю незамінною амінокислотою для немовлят (джерело синтезу таурина).

5. Білок володіє видовою специфічністю.

6. Притаманна мінімальна антигенна (сенсибілізуюча) активність.

7. Жіноче молоко багате протеолітичними ферментами, що забезпечують перетравлення білка вже в ротовій порожнині.

8. Білок високодисперсний, звуджується дрібними пластівцями і легко доступний дії ферментів шлунку.

Всі зазначені вище особливості створюють умови забезпечення високого рівня анаболічних (пластичних) процесів в організмі немовлят. На енергетичні цілі білок жіночого молока майже не використовується.

9. Білкові фракції жіночого молока мають виражені бактерицидні властивості:

а) жіноче молоко багате специфічними антитілами;

б) багате живими Т і В-лімфоцитами, макрофагами, комплементом, що в певній мірі підвищує клітинний імунітет, синтез імуноглобулінів;

в) багате лізоцимом (в 7 разів більше, ніж в коров'ячому молоці);

г) багате Ig A (секреторним) і за рахунок його антиадсорбційним властивостям бактерії не можуть контактувати із слизовою кишечнику, тобто Ig А створює бар'єр між порожниною кишківника і його слизовою;

д) багате лактопероксидазою (антистафілококовий фактор);

е) багате лактоферином (бактеріостатична дія).

ІІ. Жировий компонент

1.  Рівень жиру в жіночому молоці та коров'ячому однаковий, але біологічна цінність його вища.

2.  Високоемульгований, що забезпечує вищий рівень засвоєння (90-95%), порівняно з коров'ячим (80-85%).

3.  Багатий ліпазою (трибутиразою), активність якої, порівнюючи з коров'ячим молоком, вища в 20-25 разів, що також сприяє активному засвоєнню жиру.

4.  Багатий фосфатидами, які обумовлюють закриття воротаря при переході їжі із шлунку в 12-ти палу кишку і цим забезпечують рівномірне просування їжі в кишечник, раннє і рясне надходження жовчі і більш інтенсивну резорбцію жиру в верхніх відділах кишечнику, лецитин (основний серед фосфатидів) обмежує накопичення баластного жиру і активно приймає участь в процесах синтезу білка, формуванні нервової системи.

5. Багатший поліненасиченими жирними кислотами (ПНЖК) в 5 разів; ПНЖК  - вітамін F.

6. Багатий вітаміном А, більше в 2,5 рази.

7.  Багатий вітаміном Е, більше в 7-10 разів.

8. Володіє білок-зберігаючою дією і забезпечує 50% добової потреби в енергії.

При відсутності в раціоні харчування жіночого молока, малюк має хронічний дефіцит високоактивних біологічних факторів. ПНЖК, вітаміни А, Е – потужні антиоксиданти, незамінні компоненти клітинних мембран, включаючи і фосфоліпіди, приймають активну участь в синтезі білка, стероїдних гормонів, процесах росту та обміну холестерину, сприяють підвищенню резистентності організму.

ІІІ. Вуглеводний компонент

1.     Вуглеводів в жіночому молоці більше в 2,5 рази.

2.     Основна маса молочного цукру представлена бета-лактозою, яка засвоюється поволі і доходить до товстого кишечника, що сприяє профілактиці дисбіозу і росту біфідофлори.

3.   Багатий олігоаміносахаридами (в 40 разів більше), які є пребіотиками – створюють кислу реакцію вмісту кишечника; тандем бета-лактози і олігоаміносахаридів є потужним біфідофактором жіночого молока; біфідофлора – антагоніст патогенної флори (розщеплює вуглеводи з утворенням молочної та оцтової кислот), стимулює синтез вітамінів групи В, імуноглобулінів.

4.   Переважний вміст лактози має важливе біологічне значення, завдяки наявності в ній моносахариду галактози, яка безпосередньо сприяє синтезу галактозоцереброзидів мозку.

5.   Забезпечують приблизно 40-45% добової потреби в енергії.

Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що протекція жіночого молока діє на рівні імунної системи немовляти, його тканин і органів та кишечника.

Мінеральний склад жіночого молока також оптимальний для дитини. Рівень мінеральних речовин нижчий, але кальцій і фосфор знаходяться в добре засвоюваній формі і відповідному співвідношенні 2:1. Коефіцієнт засвоєння ‑ 60%, із коров’ячого молока ‑ 20%.

Низька осмолярність жіночого молока близька до осмолярності плазми крові. Це сприяє підтримці гомеостазу, оскільки у грудному віці незрілі ниркові механізми регуляції.

Заліза в жіночому молоці менше, порівняно з коров'ячим, але коефіцієнт реабсорбції його в 2 рази вищий (біля 50-70%).

В материнському молоці присутні також гормони щитоподібної залози, наднирників, гіпофіза, гормоноподібні речовини (еритропоетин, простагландини).

Всі вищезазначені особливості жіночого молока і визначають переваги природного вигодовування перед іншими видами вигодовування.

Але по мірі росту дитини жіноче молоко не може в повній мірі забезпечити дитину в харчових факторах, і раціон малюка підлягає корекції, включаючи нові продукти і страви.

З метою збагачення раціону вітамінами, мікроелементами, клітковиною, пектинами, в харчування включають корективні добавки (табл. 2).

Таблиця 2

Корективні добавки раціону дитини на першому році життя

Асортимент корективних добавок

Оптимальні об’єми

Терміни введення, міс

Основна мета

І півріччя

ІІ півріччя

Соки, мл

50

70-80

1,5 – 2,0

Вітаміни. Рідина

Фруктове пюре (терте яблуко), г

40

50

2-2,5

Клітковина, пектини

Жовток

1/4

1/2

3,5-4

Залізо

Кількість соків визначається за формулою: V=10×n (де n – вік в міс.).

Формулою користуються до 5 міс, тобто, максимальна оптимальна кількість соків в першому півріччі життя буде в межах 50 мл.

В другому півріччі рекомендовані об’єми соків коливаються в межах 70-80 мл, а в 12 міс рекомендується 90-100 мл.

В першому півріччі рекомендовані освітлені соки (без м’якоті): яблучний, моркв’яний сік чорної (червоної) смородини, виноградний, цитрусові (мандарини, апельсини, лимони), суниці, полуниці, малина. Але слід пам’ятати, що соки цитрусових, полуничний, суничний, малиновий і часто виноградний являються джерелами облігатних алергенів і викликають сенсибілізацію з розвитком виражених алергічних реакцій і тому включення їх в раціон харчування дітей першого року життя недоцільне. Останнім часом і моркв’яний сік викликає алергічні реакції. Матерям-годувальницям вживати ці соки (ягоди) також треба обережно, в невеликих кількостях і слідкувати за реакціями дитини.

Дітям можна в день вживати не більше 2-х видів соку. Змішувати соки не рекомендується.

У другому півріччі на ряду з освітленими соками вводяться соки кісточкових (з м’якоттю): абрикосовий, сливовий, персиковий, вишневий, грушовий, томати.

Соки необхідно вводити поступово (метод тренування), спочатку один вид соку, а потім підключати інший, слідкуючи за реакцією малюка.

Соки дають до годування за 20-30 хв в разі схильності до закрепів, або через 20-30 хв після годування в разі схильності до послаблення.

Соки бажано розводити кип’яченою водою в співвідношенні 2:1 (1:1). Починають давати з 5-10 крапель, і протягом 5-6 днів доводячи до необхідної кількості, слідкуючи за реакцією дитини.

Кількість фруктового пюре (тертого яблука) приблизно на 10 г буде меншою за кількість соку. Ця закономірність рекомендується лише в першому півріччі.

Методика дачі жовтка: яйце вариться вкруту (10хв), виділяється жовток, 1/4(1/2) розтирають в маленькій посудині (чарка, чашка), поступово добавляють жіноче молоко (при відсутності – інші види молочного харчування) до сметаноподібної консистенції дають дитині із ложки безпосередньо перед годуванням груддю (або молочною сумішшю).

Корекцію білкової і жирової частини раціону проводять лише після розрахунків меню. Для корекції білкової частини рекомендується незбираний м’який сир, жирової частини ‑ олії: соняшникова, кукурудзяна, оливкова, горіхова (грецькі, волоські горіхи) або вершки 10% жирності. Кількість м’якого сиру, олії, вершків буде залежати від належної маси тіла, віку дитини і тому в кожному конкретному випадку буде різною.

Для відповідної оцінки раціону харчування дитини треба знати потреби дитини в основних харчових інгредієнтах та енергії (табл. 3, 4).

Таблиця 3

Потреба в основних харчових компонентах (г/кг маси тіла) при природному вигодовуванні

Інгредієнти

Білки

Жири

Вуглеводи протягом року

До прикорму

Після прикорму

Півріччя

І

ІІ

2,0 -2,5

3,0 – 3,5

6,5 -6,0

5,5 -5,0

12-15

Ремарка: бажано знати – чим менша дитина, тим більше потреба в жирі.

Таблиця 4

Потреби в енергії при природному вигодовуванні (ккал/кг маси тіла, кДж)

Вік дитини, квартали

Потреба

І

120 ‑ 125

502 – 522,5

ІІ

115 – 120

481 – 502

ІІІ

110 ‑ 115

461 – 481

ІV

105 ‑ 110

440 – 461

 

Методи розрахунку добового об’єму їжі дитини перших 7-8 днів життя.

1.     Метод Фінкільштейна: коефіцієнт, який залежить від маси тіла при народженні, помножити на n - вік в днях. Якщо маса тіла при народженні 3200 г і більше, коефіцієнт – 80, якщо менше – коефіцієнт -70.

Приклад:

1)    Дитині 8 днів, маса тіла при народженні 3300г. V добовий = 80×8 = 640 мл.

     2)    Дитині 7 днів, маса тіла при народженні 3000г. V добовий = 70×7 = 490 мл.

Даним методом користуються до 2 тижнів життя, в подальшому використовують інші методи.

2.     Метод (формула) Зайцевої: 2% від маси тіла при народженні помножити на n – вік дитини в днях.

Приклад:

1)     Дитині 8 днів, маса тіла при народженні 3900 г. V добовий = 39×2×8 = 624 мл. (3900х0,02х8=624мл)

    2)      Дитині 7 днів, маса тіла при народженні 3100 г. V добовий = 31×2×8= 496 мл.

3.     Метод (формула) Тура. Цей метод не враховує масу тіла при народженні. V добовий = 10×7×n, де 10 – коефіцієнт, 7 – частота годувань, n – вік в днях.

Приклад:

1)     Дитині 8 днів. Vдобовий  = 10×7×8= 560мл.

     2)     Дитині7 днів, маса тіла при народженні 3100 г. Vдобовий= 10×7×7= 490мл.

Формула Зайцевої більш показана для дітей з високою масою тіла при народженні. В інших випадках оптимально користуватись формулою Фінкельштейна.

Методи розрахунку добового об’єму їжі дітям старше 2–х тижнів життя.

Попередньо необхідно визначити належну масу тіла дитини відповідно віку. В першому півріччі в середньому дитина набирає в масі щомісячно 800 г, в другому – 400 г.

На першому місяці життя дитина набирає 600 г, що пов’язано з фізіологічною втратою маси тіла.

1.     Метод об’ємний (об’ємно-ваговий).

Суть методу – беремо певну частину від належної маси тіла в певних вікових групах. Методом користуються до 9 міс.

2 тиж – 2 міс – 1/5 від належної маси тіла;

2 міс – 4 міс – 1/6 від належної маси тіла;

4 міс – 6 міс – 1/7 від належної маси тіла;

6 міс – 9 міс – 1/8 від належної маси тіла.

Основні поняття.

1.     Маса тіла при народженні – mo

2.     Належна маса тіла (mn), яка повинна бути в цьому віці – mo + добавка в масі тіла

3.     Фактична маса тіла – маса тіла на даний момент зважування

4.     Приблизно належна маса тіла – фактична маса тіла + 20% від фактичної, приблизно належна маса тіла розраховується в групі хворих на гіпотрофію.

2.   Метод енергетичний (калорійний).Суть методу: визначається належна маса тіла та добову потребу в енергії, наступний крок – визначається об’єм молока, який необхідний для поповнення добової потреби в енергії.

Приклад:

Дитині 3,5 міс. mo  - 3300 г

а) належна маса тіла

     mn = mo + 800×3,5

mn = 3300 + 2800 = 6100 г

б) добова потреба в енергії

Едоб = 115 ×6,1 = 701,5 ккал

в) 1000 мл жіночого молока – 650 ккал

     Х мл жіночого молока – 701,5ккал

Х = (1000×701) : 650 = 1078 мл

V добовий: 1078 мл ≈ 1000 мл

 

Дитині першого року життя добовий об’єм їжі не повинен бути більш ніж 1000 мл.

Енергетичний метод використовується до введення прикорму.

Частота годувань та час годувань представлені в табл. 5.

Таблиця 5

Частота годувань дитини відповідно віку (міс) та час годувань (години)

Вік

0-1 міс

1-5 міс

5-12 міс

8-7 разів

6 -кратне

5-кратне

Час годувань

Час годувань

Час годувань

6.00

8.30

11.00

13.30

16.00

18.30

21.00

23.30

6.00

9.00

12.00

15.00

18.00

21.00

24.00

6.00

9.30

13.00

16.30

20.00

23.30

6.00

10.00

14.00

18.00

22.00

       

 

На першому місяці життя режим дитини не установлений. Частота годувань може коливатися від 7 до 10. До 2-х місяців рекомендується задовольняти потреби дитини в усі періоди доби. Нічне годування стимулює функцію гіпофізу (синтез пролактину), який забезпечує достатній рівень лактації.

Алгоритм складання меню

1.     Належна маса тіла

2.      Методи розрахунку добового об’єму їжі:

а) об’ємний метод

б) калорійний  (енергетичний)

в) середньодобовий об’єм їжі

3. Визначаємо частоту годувань

4. Об’єм їжі на одне годування (разовий)

5. Складаємо меню

6. Обґрунтовуємо висновок

 

 Приклад.Дитині 4,5 міс, маса тіла при народженні 3400 г. Природне вигодовування.

1.     Розраховуємо належну масу тіла

mn = mo + 800×4,5 = 3400 + 800×4,5 = 7000 г

2.     Розраховуємо добовий об’єм їжі об’ємним методом

Vд. = 7000 × 1/7 = 1000 мл

3.     Розраховуємо добовий об’єм їжі енергетичним (калорійним) методом

а) добова потреба в енергії

Ед = 115×7,0 = 805 ккал

б) 1000 мл жіночого молока – 650 ккал

Х мл - 805 ккал

х › 1000 мл ≈ 1000 мл

Vд = 1000 мл

Ремарка: обидва методи визначили однаковий об’єм їжі. В даному випадку середньодовобий об’єм не визначаємо (алогічно).

4.     Частота (кратність) годувань – 6

5.     Об’єм їжі одного годування = 1000 / 6 = 166,6 мл ≈ 165 мл

Ремарка: оскільки ціна ділення на пляшечці «10» при визначенні об’єму годування число повинно закінчуватися цифрою «0» або «5». Округляти потрібно відповідно законам математики, але завжди в інтересах дитини.

6.     Складаємо меню (таблиця розрахунків)

Час годувань

Меню

Об’єми

Б

Ж

В

Ккал

6.00

Ж.М.

165,0

2,48

5,78

11,55

107,25

9.30

Ж.М.

Жовток

сік

165,0

¼

25,0

2,48

0,55

-

5,78

1,1

-

11,55

-

6,0

107,25

12,5

24,0

13.00

Ж.М.

сік

165,0

20,0

2,48

-

5,78

-

11,55

4,8

107,25

19,2

16.30

Ж.М.

Терте яблуко

165,0

15,0

2,48

-

5,78

-

11,55

1,5

107,25

6,0

20.00

Ж.М.

Терте яблуко

165,0

20,0

2,48

-

5,78

-

11,55

2,0

107,25

8,0

23.30

Ж.М.

165,0

2,48

5,78

11,55

107,25

ВСЬОГО

15,4

35,8

83,6

713,2

г/кг маси тіла

2,2

5,1

12,0

107,9

Рекомендовані норми

2,0 -2,5

6,5-6,0

12 - 14

115 – 120

 

Висновок. Запропоноване меню не задовольняє потреби в жирах, і в зв’язку з цим дефіцитне з енергії.

Добовий дефіцит жиру (ДДЖ) = (6,0 – 5,1) × 7 = 0,9×7 = 6,3 г

З метою корекції жирової частини раціону в меню включаємо олію в кількості 1 ч.л. (3 г) по ½ ч.л. × 2 рази на день (після їжі).

Залишок дефіциту жиру (6,3 – 3 = 3,3) покриваємо вершками 10% жирності:

1000 вершків – 10 г жиру

Х – 3,3

Х = (100×3,3) /10 = 33 мл ≈ 35 мл

Даємо по 1 ч. л. перед кожним годуванням та використовуємо при приготуванні жовтка. Після корекції жирової частини раціону енергетична цінність раціону буде відповідати потребам дитини.


MADE