01000, г. Киев,
ул. Предславинская, 34-Б, каб.201

Тел.: (044) 331 18 82
Моб.: (098) 592 35 80

gomeopat-clinic.com.ua
E-mail: gomeopat-clinic@bigmir.net

Особливості вигодовування недоношених новонароджених

Вигодовування дітей першого року життя жіночим молоком у всі часи вважалось найбільш оптимальним видом вигодовування оскільки жіноче молоко унікально за своїми властивостями. Недоношені новонароджені мають особливі потреби в харчових інгредієнтах і енергії. Глибоко недоношені діти не мають смоктального рефлексу, що потребує зондового вигодовування.

Вигодовування недоношених дітей має значні відмінності від харчування дітей, які народилися доношеними. Вони стосуються режиму годування, потреби в енергії та харчових інгредієнтах тощо. Причому новонароджена недоношена дитина з перших днів життя потребує відносно більшої кількості харчових і біологічно активних речовин. Поряд з цим у недоношених дітей порівняно з доношеними знижена функціональна здатність органів травлення, що утруднює їх вигодовування. Внаслідок функціональної незрілості центральної нервової системи у недоношених дітей набагато слабше розвинені рефлекси ссання та ковтання або ж вони зовсім відсутні, що вимагає застосування особливого методу вигодовування.

У перші години після народження недоношена дитина потребує максимального спокою і тому її не годують. Голодна пауза дає змогу не тільки забезпечити дитині необхідний спокій, а й зменшити можливість аспірації та вторинної асфіксії, що сприяє зменшенню набряку тканин, у тому числі й тканин мозку. Дітей з масою при народженні понад 2000 г, і що народились від нормальних пологів, починають годувати через 6-12 год. Голодна пауза у дітей, що народилися з масою 1500-2000 г повинна становити від 12-18 год. залежно від ступеня їх зрілості. Якщо дитина народилася з масою тіла, меншою 1500 г, а також тяжкими травмами, її починають годувати через 18-24 год.

Щоб зменшити явища гіпоглікемії, можливість дегідратації, гіпербілірубінемії, недоношеній дитині в період голодної паузи доцільно давати з піпетки чи з соски 3-10% розчин глюкози з розрахунку 15-20 мл на 1 кг маси тіла на добу. Годувати недоношених дітей часом дуже важко в зв'язку з тим, що смоктальний рефлекс у них недорозвинений і вони швидко стомлюються. Недоношених дітей треба годувати 7 разів на добу кожні 3 години з нічною перервою 6 год. Але якщо маса дитини при народженні менша 2000 г, то без нічної перерви, збільшуючи число годувань до 8 разів. Важливо відзначити, що лише при значній недоношеності і деяких захворюваннях число годувань збільшують до 10 разів на добу.

Як правило, дитину, яка народилася недоношеною, годують 7 разів на добу до 3-місячного віку. Але потім кількість годувань зменшують; після 3 міс, коли її маса тіла досягає 3000-3500 г, 6 разів на добу через кожні 3,5 год з нічною перервою 7 год; після 5 міс і до 1 року — 5 разів на добу (через кожні 4 год) з нічною перервою 8 год.

Найбільш фізіологічною їжею для недоношених дітей є жіноче молоко, тому у перші дні життя таких дітей годують жіночим зцідженим молоком у палаті для новонароджених, бо їх матері перебувають на постільному режимі, носити в палати недоношених дітей у цей період недоцільно і небезпечно. З 4-го дня матері можуть приходити зціджувати молоко і годувати своїх дітей.

Якщо сисної здатності у недоношеної дитини немає або вона різко ослаблена, то слід годувати її через зонд. На практиці годування дітей з масою тіла меншою 1500 г здійснюють, як правило, через назогастральний зонд, використовуючи для цього катетер №10-12, з'єднаний із шприцом, через який вводять молоко. Зонд вводять дитині через ніс (або рот), даючи їй перед цим подихати киснем. При введенні зонда дитина повинна бути спокійною. Недоношених дітей, які мляво і повільно ссуть, з масою тіла при народженні, меншою 1500 г, спочатку краще годувати грудним зцідженим материнським (молоком із соски з нешироким отвором або через накладку з груді матері (при цьому мати сама зціджує молоко з груді в накладку).

Якщо недоношена дитина при народженні має масу тіла понад 1500 г і може добре ссати, то її треба прикладати до материнської груді спочатку 1-2 рази на добу, потім через годування (одне годування груддю, друге — грудним зцідженим молоком у палаті тощо). Переконавшись, що дитина добре ссе грудь і висисає призначену їй кількість молока (кожне годування з груді треба контролювати зважуванням дитини до і після годування), її можна перевести тільки на грудне годування.

Недоношеній дитині важливо точно визначити кількість молока, яка необхідна їй з урахуванням індивідуальних особливостей, маси тіла при народженні, загального стану.

На 1-й день життя недоношена дитина повинна отримати на одне годування 5-10 мл молока, на 2-й — 10-15 мл, на 3-й день — 15-20 мл. У подальшому протягом 10 днів добову кількість молока (V), потрібну дитині, визначають за формулою Ромеля:

V=v(n+10)

де v — кількість молока (мл) на кожні 100 г маси тіла дитини; n – кількість днів життя дитини.

Наприклад, дитина з масою тіла 1800 г (1800/100=18) на 4-й день життя повинна отримати за добу:

V=18(4 + 10) = 252 мл жіночого молока.

Тоді при 7-разовому годуванні на кожне годування вона повинна одержати 36 мл молока.

Формула Ромеля дає трохи завищені цифри кількості молока, тому рекомендують таку схему годування недоношених дітей у перші 10 днів життя, яка забезпечує тренування толерантності дитини (табл.1).

Ряд лікарів-педіатрів для визначення об'єму добової кількості молока враховують функціональну ємність шлунка. За умови 6-7-разового годування кількість молока на одне годування (V, мл) розраховують за формулою:

V=3´n´m

де n — день життя дитини; m — маса тіла дитини (кг).

До 10-го дня життя, а іноді пізніше (з кінця 2-го тижня), недоношена дитина повинна одержувати на добу молока в кількості, що становить приблизно 1/5 її маси тіла, або на 1 кг маси тіла дитини приходиться 200 мл молока. Така кількість жіночого молока забезпечує добову потребу недоношеної дитини в молоці протягом перших 2-3 міс життя.

Вітчизняні лікарі-педіатри рекомендують користуватися більш точним методом розрахунку добового об'єму їжі для недоношених дітей — енергетичним. Згідно з цими рекомендаціями, недоношена дитина в перші три дні життя повинна одержати 30-60 ккал/кг маси тіла, до 7-8-го дня — 70-80 ккал/кг маси тіла, до 10-14-годня—100-120 ккал/кг маси тіла, а в 1 міс—135-140 ккал/кг маси тіла. З 2-місячного віку розрахунок за калорійністю проводять з урахуванням маси тіла при народженні. Дітям, які народилися з масою тіла понад 1500 г, калорійність знижують до 130-135 ккал/кг маси тіла. У дітей, які народилися з масою тіла 1000-1500 г, до 3 міс калорійність їжі повинна становити 140 ккал/кг маси тіла, а в 4-5 міс — 130 ккал/кг маси тіла.

Таблиця 1

Орієнтовна схема збільшення кількості молока недоношеним дітям

День життя

 

 

 

 

 

Маса дітей при народженні

 

Менша 1200 г

1200-1800 г

1800-2200 г


 

за одне

годування,

мл

 

за добу,

мл

 

 

 

 

за одне

годування,

мл

 

за добу,

мл

 

 

 

за одне

годування,

мл

 

за добу,

мл

 

 

 
 
 

1


Голодна пауза

 

 

Голодна  пауза

 

8-10

 

40

 

 

2


3

 

24

 

 

3-5

 

24-40

 

8-10

 

64-80

 

 

3


5

 

40

 

 

5-10

 

40-80

 

12-15

 

96-120

 

 

4


8

 

64

 

 

8-15

 

64-120

 

15-20

 

120-160

 

 

5


10

 

80

 

 

10-20

 

80-160

 

20-25

 

160 -200

 

 

6


12

 

96

 

 

12-25

 

96-200

 

25-30

 

200-240

 

 

7


15

 

120

 

 

15-30

 

120-240

 

30-37

 

240 -295

 

 

8


18

 

144

 

 

20-35

 

160-280

 

35-45

 

280-360

 

 

9


20

 

160

 

 

25-40

 

200-320

 

40-50

 

320-400

 

 

10

 

Приблизно 1/5 маси тіла

 

Приблизно 1/5 маси тіла

 

Приблизно 1/5 маси тіла

 

При досягненні недоношеною дитиною маси тіла її доношених ровесників розрахунок добового об’єму їжі у неї проводять так, як у доношених дітей.

Важливим є питання про потребу недоношених дітей в основних харчових інгредієнтах. Тривалий час воно було дискусійним. Але останнім часом завдяки проведеним дослідженням встановлено оптимальні норми щодо кількості білків, жирів і вуглеводів, необхідних недоношеним дітям. Ці показники наведені в таблиці 2.

Потребу в білках і вуглеводах у раціоні недоношених дітей розраховують на належну, а в жирах - на фактичну масу тіла.

Таблиця 2

Добова потреба недоношених дітей в основних харчових інгредієнтах (г/кг маси тіла)

Харчові речовини

Вік

Природне вигодовування

Штучне вигодовування адаптованими сумішами

Білки

До 2 тиж

2-2,5

2,5-3

До 1 міс

2,5-3

3-3,5

До 1 року

3-3,5

3,5-4

Жири

До 6 міс

6,5-7

6,5-7

7-12 міс

6,5-5,5

6,5-5,5

Вуглеводи

2 тиж.-12 міс

12-14

12-14

Необхідно стежити, щоб недоношена дитина отримувала не менше 200-250 мл рідини на 1 кг маси тіла, в тому числі і води, що міститься в молоці (в 100 мл міститься 87,5 мл води). Рідину слід вводити невеликими порціями між годуванням дитини і під час нічної перерви. Для поповнення недостачі рідини в організмі доцільно застосовувати 0,9% розчин натрію хлориду, розведений наполовину 5% розчином глюкози. Починаючи з 1-місячного віку рекомендується давати овочевий відвар, а також настій шипшини по 50 мл на добу.

При вигодовуванні недоношених дітей слід пам'ятати про підвищену потребу їх у вітамінах та мінеральних речовинах. Тому з перших днів життя недоношені діти потребують додаткового введення вітамінів А, B1, В2, В6, РР, С і D, а також деяких мінеральних речовин. Вітаміни дають дітям тривалий час, з дня народження: вітамін А по 1 краплі 1-2 рази на добу; вітаміни B1, В2, В6— 1мг 2 рази на добу; вітамін РР — 10 мг 2 рази на добу; вітамін С — 30-100 мг на добу. З 8-10-го дня життя недоношеній дитини треба давати вітамін D для профілактики рахіту. Оскільки цей вітамін не депонується в значній кількості в організмі, то необхідно забезпечити його регулярне введення протягом всього першого року життя в дозі 1000 МО на добу.

Фруктові соки недоношеним дітям призначають з 3-4-го тижня життя, поступово збільшуючи їх об'єм, як і доношеним дітям. Слід давати і свіжоприготовані соки — яблучний, морквяний тощо.

Крім фруктових соків, з 2-місячного віку недоношеним дітям можна давати фруктове пюре (яблучне тощо), починаючи з 1/2 чайної ложки і збільшуючи кількість до 50 г в першому півріччі.

Яєчний жовток, як і доношеним дітям, дають з 3-місячного віку, починаючи з 1/5-1/6 частини і поступово доводячи до цілого жовтка на добу.

Сир до раціону недоношених дітей при відсутності спеціальних показань слід вводити на 3-му місяці життя, починаючи з 5-10 г і збільшуючи його кількість до 20-30 г на добу (під контролем розрахунку основних харчових інгредієнтів в добовому раціоні дитини).

Підгодовувати недоношених дітей треба починати раніше, ніж доношених і обов'язково за методом тренування. З 3,5-4 міс. недоношеним дітям слід вводити перший прикорм у вигляді овочевого пюре, з 4,5-5 міс. — другий прикорм у вигляді молочної каші, а з 7-місячного віку — третій прикорм (м'ясний фарш). В наступні місяці до 1 року життя недоношених дітей вигодовують так само, як і доношених.

Наведена схема годування недоношених дітей дає змогу забезпечити їхній організм усіма необхідними продуктами харчування, вітамінами та мінеральними речовинами і досягти гармонійного розвитку дитини.


MADE